етичний — [еити/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
етичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
соціально-етичний — а, е. Стос. до етичних питань життя суспільства … Український тлумачний словник
морально-етичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
релігійно-етичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ахінса — и, ж. Етичний принцип індійської філософії і релігії, що вимагає утримуватися від заподіяння болю і зла будь яким живим істотам … Український тлумачний словник
егоцентризм — у, ч., книжн. 1) Суб єктивно ідеалістичний філософський та етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром всесвіту. 2) Ставлення до світу, що характеризується зосередженістю на своєму я ; крайня форма прояву егоїзму … Український тлумачний словник
етичність — ності, ж. Абстр. ім. до етичний … Український тлумачний словник
етично — Присл. до етичний. Етично розвинена людина … Український тлумачний словник
максима — и, ж. 1) книжн. Правило, основний принцип, яким керується людина у своїх діях та вчинках. || Стислий вислів етичного характеру. || Формула, що виражає якусь моральну вимогу, логічний чи етичний принцип. 2) муз. Нотний знак мензуральної нотації,… … Український тлумачний словник